Хто керуватиме Харковом після смерті Кернеса: експерти розповіли про можливі сценарії розвитку подій

Політика

17 грудня стало відомо про смерть Харківського міського голови Геннадія Кернеса. Очільник міста помер від ускладнень після коронавірусу у німецькій клініці “Шаріте”. Йому був 61 рік.

Впродовж останніх 10 років він очолював Харків і на місцевих виборах цього року знову був обраний мером. Кернес переміг з результатом 60,34% (195 044 голосів). 4 листопада його офіційно оголосили мером міста, а 9 грудня Кернес офіційно отримав повноваження міського голови. Це через його на той час лікування у Німеччині відбулося заочно на першій сесії новообраного складу Харківської міської ради. 

Однак на посаді цього разу Кернес пробув трохи більше тижня і наразі через його смерть крісло мера Харкова знову вакантне. Згідно з законом повноваження міського голови відтепер здійснює секретар відповідної міської ради, а от коли місто отримає нового очільника і яким чином це має відбутися, ТСН.ua розпитав та зібрав думки експертів.

Позачергові вибори у березні 2021 року

Так, депутат профільного парламентського комітету з питань організації державної влади і місцевого самоврядування, член фракції “Слуга народу” Віталій Безгін пояснив ТСН.ua, що у Харкові мають бути призначені позачергові вибори мера міста. На його думку, вони можуть відбутися у березні 2021 року, а наразі виконуючим обов’язки буде секретар міськради Юрій Терехов.

“Якщо буде встановлено офіційно факт смерті Кернеса, виконуючим обов’язки буде секретар міськради, якщо я не помиляюся, пан Терехов. Після цього протягом 15 днів з дати встановлення смерті вони мають спрямувати звернення до ВР. У парламенту в свою чергу є 90 днів від дня смерті, щоб призначити там вибори. Але треба зважати, що позачергові вибори у нас за законодавством можуть відбуватися або у березні, або у жовтні. Тому в принципі скоріше за все, якщо все буде по процедурі і не буде порушень, то у березні мають відбутися позачергові вибори міського голови Харкова”, – пояснив нардеп.

На запитання ТСН.ua про те, чи може Харківська міськрада не звернутися з відповідним поданням до ВР, Віталій Безгін відповів: “Ну, теоретично буває всяке. Але з точки зору дотримання норм закону вони мають звернутися. Якщо вони не роблять це за процедурою, то хтось може подати до адміністративного суду щодо службової бездіяльності”.

Затягування процедури призначення позачергових виборів  

Натомість гендиректор Комітету виборців України Олексій Кошель вважає, що процедуру призначення позачергових виборів мера Харкова можуть через політичні вигоди затягувати або сама міськрада, а бо Верховна Рада.

“Я думаю, що це також варто розглядати у площині політичних вигод. І це не просто моє припущення. Практика попередніх років свідчить, що парламент може штучно затягувати саму процедуру призначення виборів. Яскравим прикладом є ситуація з виборами на окрузі покійного Ігора Єремеєва. Це був досить цинічний спосіб, парламент повідомляв, що відсутня довідка про смерть. Тобто, можуть бути різні сценарії. Але наразі ми маємо дещо іншу ситуацію. Йдеться про смерть міського голови надзвичайно великого міста. Дуже важливо, щоб Харків не керувався в ручному режимі секретарем міської ради. Все-таки мандат довіри для очільника міста мають надати виборці міста Харків”, – зазначив у коментарі ТСН.ua гендиректор Комітету виборців України Олексій Кошель.

Думку колеги про затягування процедури призначення позачергових виборів поділяє і голова правління Громадянської мережі “ОПОРА” Ольга Айвазовська. За її прогнозами, нового очільника місто може отримати лише через роки. 

“Оголошення позачергових виборів – питання, яке лежить у площині відповідальності парламенту та може бути розтягнуте в часі на роки, що демонструвала неодноразова практика. Тож, поки функції міського голови є кому виконувати і є консенсус місцевих еліт щодо цього, не факт, що вибори міського голови Харкова відбудуться найближчим часом”, – зазначила вона.

Айвазовська роз’яснила, що не пізніш як на п’ятнадцятий день після смерті міського голови особа, яка на цей час здійснює повноваження міського голови, звертається до Верховної Ради України з клопотанням щодо призначення позачергових виборів. А далі це клопотання розглядається Верховною Радою України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень відповідного голови. “На практиці, відсутня відповідальність колегіального органу парламенту за непризначення дати і подекуди процедура не була виконана роками”, – додала вона.

Вибори будуть у наступному році – мера оберуть у другому турі

На думку політолога Володимира Фесенка, вибори мера Харкова відбудуться у наступному році і очільника міста доведеться обирати у другому турі, оскільки у команди Кернеса чітко визначеного спадкоємця немає. Так, пояснює політолог, на виборах міського голови Харкова, 25 жовтня, Геннадій Кернес переміг у першому турі, здобувши 60,34% голосів. На другому місці був Олександр Фельдман із 14,32%. Але, на думку експертів, це не означає, що на позачергових виборах Фельдман здобуде перемогу. За словами Фесенка, чітко визначеного спадкоємця немає. Так, є адміністративний спадкоємець, Терехов, але це скоріше фігура місцеблюстителя. А ось електорального спадкоємця немає. 

“Якщо команда Кернеса визначиться, що від них йде конкретна фігура, ну, наприклад, припустимо, той же Терехов. Але автоматично рейтинг Кернеса до нього не перейде. Звичайно, будуть й інші фаворити. Це і Фельдман, і Добкін, який судячи з усього братиме участь у виборах. Він і хотів, але його переконали не робити цього. Одна з найбільших інтриг буде пов’язана з тим, чи братиме участь у виборах Світлична? В принципі у неї є шанс поборотися за перемогу і бути компромісною фігурою. Але чи захоче вона цього? Але Світлична теж не своя. В цілому ж явного фавориту не буде, переможець визначиться у другому турі. Тому дуже важливо, хто вийде у другий тур? Фельдман був у конфліктуючому таборі. Тому команда Кернеса навряд чи буде його підтримувати. Що стосується Добкіна, якщо він знайде компроміс з командою Кернеса, тоді можлива якась підтримка. Але Добкін грає в опозиційному таборі, а команда Кернеса, включаючи самого Геннадія Адольфовича, давно вибрала конструктивну модель взаємодії із центральною владою”, – сказав ТСН.ua Володимир Фесенко. 

Але, за словами політолога, точно можна сказати, що епоха монопольного впливу Кернеса на політичну ситуацію і систему влади в Харкові завершилася. “Із високою вірогідністю вже з сьогоднішнього дня почнеться боротьба за політичний та бізнесовий спадок Кернеса. Причому саме бізнесовий також, що може стати головним ризиком для команди Кернеса. Тому що впливати, принаймні до нових виборів буде сама команда Кернеса. Вона все-таки має ключові важелі впливу в міській раді, і, думаю, в обласній раді. Хоча і там, і там союз зі “слугами”, і це в принципі такий компромісний варіант взаємодії з президентською командою. Проте, команда все ж таки неоднорідна, і як це часто буває, коли йде лідер, тим паче такий лідер, авторитарний, який все контролював сам, то неминуча боротьба за спадок”, – підсумував Володимир Фесенко.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *