Скандальний "Дау": визнання на фестивалях, досліди на немовлятах, українські політики та суд із "Держкіно"

курйози

Днями на просторах українського Інтернету розгорнувся скандал: у стрічці “Дау” знайшли кадри з немовлятами, які шокують. Режисера проєкту звинуватили у жорстокості, а правоохоронців просять розібратися з імовірним порушеннями прав людини під час знімального процесу. ТСН.ua зібрав думки експертів, представників влади, компанії, що знімала проєкт тощо.

Що за “Дау”?

На початку 2019 року в Парижі відбулася прем’єра художнього проєкту “Дау”. Пізніше на 70-му Берлінському міжнародному кінофестивалі робота отримала одразу дві нагороди: за операторську роботу та художнє досягнення.

Картина розповідає про життя радянського фізика, лауреата Нобелівської, Ленінської та трьох Сталінських премій Льва Ландау. Учений п’ять років пропрацював у Харківському фізико-технічному університеті, тож більшу частину знімання вирішили проводити в Харкові. Там на місці відкритого басейну в спорткомплексі “Динамо” побудували величезний павільйон площею в 6 тисяч квадратних метрів. Декорації всередині відтворювали атмосферу 1930-х.

У 2008 році творці картини відкрили кастинг, на який прийшло понад 50 тисяч людей, з яких обрали близько 1500 статистів. Також відібрали 400 прямих учасників, які відігравали певні ролі.

Серед учасників були студенти, співробітники силових структур України та Росії, безхатьки, повії, вчені, інтелектуали тощо. Також до знімання залучили групу російських неонацистів на чолі з Максимом Марцинкевичем, який нині перебуває у в’язниці.

Учасників проєкту попросили підписати контракти, за якими вони мали відмовитися від спілкування з рідними і здати особисті речі на момент знімання, яке розтягнулася майже на чотири роки. Увесь цей час вони не могли вийти за межі знімального майданчика. По всіх локаціях були розвішані камери та мікрофони, тож побут людей фільмувався.

Загалом відзняли та змонтували 700 годин відео та понад чотири тисячі годин аудіо.

Після презентації фільму режисера звинуватили у жорстокому поводженні з учасниками. Наприклад, є сцени зґвалтування головної героїні пляшкою або знущання та зґвалтування групою неонацистів асистентки Марини Абрамович, американського художника Ендрю Ондрежака, а також жорстоке вбивство ними ж свині.

Власне, через це деякі частини проєкту не пройшли цензуру в Росії, внаслідок чого їх заборонили там.

Крім тих, хто жив на локаціях, були також запрошені гості, які на час знімального процесу мали перевдягтися в одяг епохи 30-х. Так, у фільмі можна побачити українських політичних діячів: Михайла Добкіна, Нестора Шуфрича, Михайла Бродського та Леоніда Черновецького. Журналіст Дмитро Гордон зіграв комбрига.

В інтерв’ю виданню “Новое время” у лютому режисер Ілля Хржановський сказав:

“Проєкт “Дау” влаштований таким чином, що він залежить від точки зору спостерігача. Тобто, є певний світ і залежно від точки зору, ти бачиш його по-різному. Героїв цих фільмів ти також бачиш по-різному, тому їх така кількість.

З одного боку ми просто люди, з іншого — ми всі боги, кожен в маштабі якогось моменту свого життя. Коли з точки зору спостерігача, з боку на це дивляться, можно описувати мене, як монстра. І все це, певно, якоюсь мірою є правдою. Ну, окрім зовсім брехні та чуток, якими навкого цього проєкту було наповнене все.

Ми намагалися всю інформацію утримувати, даючи свободу будь-яким чуткам та розмовам. Але “Дау” — це просто багато людських історій всередині певного замкнутого світу. І сам цей світ — доволі проста річ, де нема нічого особливого”.

Що сталося зараз?

Російський режисер Ілля Хржановський обрав позицію спостерігати, але не втручатися. Тому на знімальному майданчику зафільмували справжні зґвалтування, побоїща, жорстоке поводження з дітьми та вбивства тварин.

Чотири частини проєкту заборонили до показу в Росії через “вміст матеріалів, що пропагандують порнографію”.

В середині квітня 2020 року частини проєкту почали з’являтися в Інтернеті. Сцени, що присутні в картині, викликали обурення в Мережі.

Так, експертка з нейропсихології Олена Самойленко звернула увагу на кадри з немовлятами з однієї з частин проєкту “Дау: Дегенерація”. Вона занепокоїлася участю дітей, як акторів в сценах насильства над ними. На скриншотах з фільму, які вона опублікувала, видно, що над зовсім маленькими дітьми нібито проводять експерименти: чіпляють на їхні голови електроди, зачиняють їх у клітках тощо.

“В сцені з немовлятами важкі почуття героїв-немовлят передавались через справжні почуття “акторів-немовлят”. Які не могли довго дивитись в камеру і “дати знак оператору, що не можуть більше зніматись”. На таких знімальних майданчиках мають бути не тільки батьки, а й представники служби у справах дітей, педіатр, дитячий невролог. Тут не питання цензури та зашореності. Це права людини звичайної. Вони існують навіть якщо людина їх не розуміє”, — пише Самойленко.Її обурення викликав саме безперервний плач немовлят.

“По-перше, тому що діти не могли відмовитись від знімань у момент, не могли сказати, що їм не подобається оточення. Вони плакали, а дорослі їх не заспокоювали. Це неадекватно, це могло спровокувати депресію, фрустрацію і страх смерті в дитини. По-друге, там де їм було треба, знімальна група “Дау” вдавалася до бутафорських елементів, гриму, зістарювання і т.д. Але немовлят вирішили взяти справжніх. Чи треба порушувати права дитини заради мистецтва в часи існування CGI, реалістичних ляльок і можливостей монтажних програм?” — говорить вона.
 
В коментарях до допису написала учасниця знімальної групи, яка повідомила, що діти, які брали участь в картині, з дитячого будинку і згоду на їхнє знімання давали їхні опікуни — тобто керівництво закладів.

А що держава?

Цю інформацію підтвердив і дитячий омбудсмен Дмитро Кулеба.

“За отриманою попередньо інформацією у зйомках використали дітей з будинку дитини. У кадрах – немовлята. Це діти, для яких участь в таких зйомках може бути травмою на все життя! Є також і інші факти, які потребують підтвердження”, — написав він у Facebook.

Кулеба повідомив, що ініціював звернення до правоохоронців, щоб встановити причетних до ситуації та розібратися в правомірності таких дій.Водночас в Офісі генпрокурора повідомили, що ювенальні прокурори Харківській області відкрили кримінальні справи щодо тортур над неповнолітніми та виготовлення та розповсюдження творів, що пропагують культ насильства.

А творці проєкту щось кажуть?

В компанії “Феномен-Україна”, яка організовувала знімання в Україні, написали звернення до Кулеби:

“Діти, які брали участь в цій зйомці, перебували на знімальному майданчику разом зі своїми офіційними опікунами. Всі дії знімальної групи були узгоджені з органами опіки. Знімальний майданчик був заздалегідь оглянутий медичним персоналом. Машина швидкої допомоги була присутня на знімальному майданчику. “Феномен-Україна” має дозвіл на зйомку і підтвердження того, що діти перебували з опікунами, відразу після зйомки покинули майданчик, а в опікунів немає жодних претензій до “Феномен-Україна”.

За їхніми словами, жодного впливу на дітей реквізитом або муляжними копіями наукових та медичних приладів не здійснювали. А плач дітей, як вони стверджують, був лише звуковою фонограмою, яку посилили під час монтажу. Вона мала посилювати емоції у глядачів.

Водночас меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, художнім керівником якого є режисер картини, також висловив свою позицію щодо ситуації. Так, пресслужба центру відмовилася давати оцінку фільмам та методам, якими вони створені, проте чекатимуть на розслідування та висновки відповідної експертизи, якщо така буде призначена.

“Ми впевнені, що будь-яке насилля неприпустиме: ні в минулі часи, ні тепер. Свобода та гідність людини, її життя та її права є найвищими цінностями. Меморіальний центр захищав і захищатиме ці цінності і сповідує їх в своїй діяльності. Водночас наголошуємо, що всі звинувачення, які лунають зараз на адресу Іллі Хржановського, зроблені на підставі емоцій та суб’єктивних думок, побудованих на здогадках і припущеннях. Ми вважаємо, що остаточні рішення варто приймати після об’єктивних висновків правоохоронних органів”, — зазначили у заяві.Що ще?

Проєкт спонсували одразу декілька організацій та фондів. Серед них і Міністерство культури РФ, а також український фонд “Держкіно”.

Генеральний директор “Довженко- Центру” Іван Козленко виклав у себе на сторінці усю інформацію взаємовідносин “Держкіно” та знімальної групи. Так, у грудні 2019 року “Держкіно” оголосило тендер на створення фільму Хржановського. В тендері брав участь один учасник — ТОВ “Феномен-Україна”, який і виграв його. Сума тендеру — 6 265 897 грн. Передплата складала 5,17 млн. Хронометраж фільму мав складати 120 хвилин, а саму стрічку мали здати до 30 грудня 2013 року. Причому, в договорі, що укладався між державою та компанією, йшлося про створення “материнського” фільму-байопіку на основі мемуарів дружини фізика Кори Дробанцевої-Ландау. Кінострічку представили комісії 26 квітня 2018 року. Тоді показ тривав 5,5 години, але не містив сцен жорстокості. Тоді члени комісії високо оцінили стрічку, бо про умови та контекст створення вони не знали. В основі стрічки лежала історія фізика Ландау та його дружини. 

Режисер пообіцяв підготувати прокатну версію фільму на 2,2 години для прокату в 2019 році та збирався залучити Аду Роговцеву для її дублювання. Тоді ж в контракт внесли зміни, за якими хронометраж стрічки збільшувався до 327,78 хвилини.

Однак фільм, на який компанія отримала понад 5 мільйонів гривень з бюджету, комісії так і не здали. У 2015 році розпочалися суди щодо стягнення з “Феномен-Україна” штрафних санкцій через невиконання умов контракту. Наступне засідання призначене на 5 травня 2020 року. “Держкіно” вимагає виплатити компенсацію в розмірі 1 307 908,30 гривні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *