Держава втратить понад 9 млрд грн через різке підвищення акцизів – дослідження

Економіка

Підвищення акцизів на стіки для систем нагрівання тютюну відразу у понад чотири рази призведе до втрат державного бюджету на суму понад 9 млрд грн через зростання обсягів тютюнової контрабанди та переключення частини споживачів на менш прозорий ринок електронних сигарет.
 
Про це йдеться у дослідженні Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби України.
 
Експерти Університету ДФС нагадують: в усіх країнах Євросоюзу акцизне навантаження на альтернативні тютюнові вироби для нагрівання було і залишається суттєво нижчим, ніж на звичайні сигарети. “В ЄС діє принцип: “потенційно менша шкода – менші податки”. Акцизне навантаження на тютюнові вироби для нагрівання у країнах ЄС майже у чотири рази нижче, ніж на сигарети”, – зазначає співавторка дослідження, кандидатка економічних наук Тетяна Кощук.
 
До січня 2020 року Україна йшла за зразком країн Євросоюзу, оподатковуючи стіки для нагрівання в рамках категорії “інший тютюн” за нижчими ставками акцизу, ніж для сигарет. Але 16 січня було ухвалено законопроєкт №1210, який від 1 січня 2021 року підвищує ставки акцизу на ці альтернативні тютюнові вироби відразу в 4,2 рази, тобто до рівня мінімального акцизного зобов’язання на звичайні сигарети.
 
Також, цим же законопроєктом запроваджено акцизи на електронні сигарети – 3000 грн з кожного літра рідини для вейпінгу. Це в рази більше ніж, наприклад, в Угорщині або в Італії. “У середньому в Євросоюзі акцизи на електронні сигарети у дев'ять разів нижчі, ніж на традиційні. Рекордсменом тут є Латвія, де акцизи на рідини для електронних сигарет аж в 57 разів нижчі”, – розповідає Тетяна Кощук.
 
Утім, якщо всі прийняті зміни набудуть чинності, спостерігатиметься значне переміщення попиту, зокрема, від систем нагрівання тютюну до споживання електронних сигарет (вейпінгу). Держава на цьому також втрачатиме – через нижчі акцизи на електронні сигарети і непрозорість цього ринку.

“Різке підвищення акцизів на стіки до систем нагрівання тютюну вже протягом найближчих п'яти років коштуватиме держбюджету понад 9 млрд грн. З них 3,5 млрд грн – через перехід на нелегальні тютюнові вироби. Але левову частину (5,7 млрд грн) держава втратить саме через переключення споживачів з систем нагрівання тютюну на вейпінг”, – йдеться в дослідженні.
 
При цьому втрати держбюджету можуть бути навіть ще більшими, оскільки акцизи на стіки до систем нагрівання зростатимуть разом із акцизами на сигарети далі на 20% щороку, ще більше стимулюючи курців переходити на нелегальну продукцію, вейпінг або самокрутки.
 
Тетяна Кощук нагадала, що із схожою проблемою вже зіткнулася Грузія. Після аналогічних змін до законодавства і різких підвищень акцизу в країну хлинула контрабанда не тільки сигарет, але і стіків для нагрівання тютюну – як з сусідніх країн (Вірменія, РФ), так і з окупованих Росією територій (Абхазія, Південна Осетія), де швидко налагодили нелегальне виробництво тютюнової продукції.
 
Аби запобігти такому негативному сценарію експерти НДІ фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби рекомендують підвищувати акциз на стіки до систем нагрівання тютюну у найближчі п'ять років поступово – не більше ніж на 35% на рік.
 
Для порівняння, у 2020 році акцизи на тютюнові вироби для нагрівання були підвищені лише в чотирьох країнах Євросоюзу. Причому в усіх випадках підвищення було мінімальним. Наприклад, у Данії від 738 до 740 датських крон за кілограм.
 
Також експерти радять перед тим як оподатковувати електронні сигарети, спочатку “цивілізувати” цей ринок. Зокрема, йдеться про використання досвіду Західної Європи і передовсім, Великобританії – підвищення прозорості ринку,  дисциплінованості щодо чіткого дотримання стандартів складу рідини для вейпінгу (зокрема, заборона канцерогенів, мутагенів, кофеїну, таурину та інших стимуляторів), обмеження реклами і маркетингу, заборона продажу електронних сигарет неповнолітнім.

“Досвід країн Євросоюзу свідчить: акцизне оподаткування рідин для електронних сигарет має впроваджуватися разом із державним регулюванням їх виробництва та обігу; інакше можна не отримати податкові надходження в повному обсязі”, застерігає Тетяна Кощук.
 
Експерти Науково-дослідного інституту фіскальної політики Університету Державної фіскальної служби впевнені: держава більш гнучкою акцизною політикою має впливати на споживчу поведінку курців, аби вони переходили з традиційних сигарет не на контрабандну продукцію (частка якої вже сягає 6,4% ринку), а на менш небезпечну легальну альтернативну продукцію – електронні сигарети та системи нагрівання тютюну. Це в інтересах держави як з точки зору наповнення держбюджету, так і з точки зору громадського здоров’я.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *